Регламент районної ради

РЕГЛАМЕНТ

Жашківської районної ради

VІІ  скликання

 

Зміни до регламенту від:

12.06.2018 №24-4/VII

14.06.2017 №14-1/VII 

18.08.2016 №7-3/VII 

 17.03.2016 №5-1/VII  

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Правові засади діяльності Жашківської районної ради

1.1.Жашківська районна рада (далі — Рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл та міста Жашківського району, у межах повноважень, визначених чинним законодавством, а також повноважень, переданих Раді сільськими та міською радами району.

    1.2. Порядок діяльності Ради, її органів, депутатів, посадових осіб та виконавчого апарату визначається Кон­ституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформа­ції», «Про захист персональних даних», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.

1. Регламент Жашківської районної ради (далі — Регламент) визначає основні засади діяльності Ради, а саме: порядок проведення першої сесії, порядок обрання голови та заступника голови Ради, скликання чергової та позачергової сесій, призна­чення пленарних засідань сесії Ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень про затвердження порядку денного сесії та з процедурних питань, а також порядок роботи сесії Ради.
2. Регламент затверджується не пізніше як на другій сесії рішенням Ради, прийнятим більшістю голо­сів депутатів від загального складу Ради. У такому ж порядку приймається рішення про внесення змін і допов­нень до Регламенту.
3. До прийняття Регламенту Ради чергового скликання застосовується Регламент, що діяв у попередньому скликанні.

1.6. У випадках прийняття законодавчих актів, внаслідок чого виникне неузгодженість окремих положень Регламенту з чинним законодавством, на черговій сесії повинні бути внесені відповідні зміни і доповнення до Регламенту.

1. У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми чинного законодавства України.

 

 

Стаття 2. Основні принципи діяльності Ради

2.1. Рада здійснює свою діяльність на принципах:

1. народовладдя;
2. законності;
3. гласності;
4. колегіальності;
5. поєднання місцевих і державних інтересів;
6. виборності;
7. правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених зако­нодавством;
8. державної підтримки та гарантії діяльності місцевого самоврядування;
9. судового захисту прав місцевого самоврядування;
10. підзвітності та відповідальності органів ради та її посадових осіб перед виборцями.

 

Стаття 3. Відкритість та гласність роботи Ради

3.1 Сесії Ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається Радою відповідно до закону та цього Регламенту.

3.2.Відкритість та гласність роботи Ради, її президії, постійних комісій може реалізовуватися шляхом публі­кації звіту пленарних засідань Ради, публікації її рішень на офіційному сайті Ради та у інший визначений Радою спосіб.

 

Стаття 4. Планування роботи Ради

4.1.Діяльність Ради здійснюється відповідно до річного плану роботи Ради, затвердженого на пленарному засіданні.

4.2.План роботи на рік включає в себе напрямки діяльності Ради та її органів протягом року, визначає ос­новні питання для розгляду на пленарних засіданнях, заходи з підготовки та реалізації рішень Ради, визначає відповідальних за їх виконання.

4.3.Проект плану роботи Ради розробляється під керівництвом голови Ради на підставі пропозицій постійних комісій, заступника голови, депутатських фракцій та груп, депутатів, районної державної адміністрації.

 

Стаття 5. Порядок розгляду запитів на інформацію

5.1. Запит на інформацію — це прохання особи до Ради та її органів надати публічну інформацію, що зна­ходиться у їх володінні. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, подаватись в усній, письмовій чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).

5.2.Відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше 5 робочих днів із дня отримання запиту.

5.3.У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

5.4.У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації се­ред значної кількості даних, строк розгляду такого запиту може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрун­туванням такого продовження. В такому разі особа, що подала запит, має бути повідомлена у письмовій формі про продовження розгляду запиту не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

5.5.У Раді може бути передбачена можливість відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк для випадків, коли задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначається в межах граничних норм, встановле­них Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 6. Присутність на пленарних засіданнях Ради

6.1.На пленарних засіданнях Ради за рішенням Ради (або за запрошенням голови або заступника голови Ради) можуть бути присутні депутати інших рад, представники державних органів та органів місцевого самовря­дування, об’єднань громадян, трудових колективів. Для них у залі засідань відводяться спеціальні місця.

6.2.Головуючий на пленарному засіданні Ради повідомляє депутатів Ради про осіб, які присутні на пленар­ному засіданні Ради за запрошеннями. Цим особам за рішенням Ради може бути надане право виступити на пленарному засіданні Ради.

6.3.Порядок розміщення депутатів Ради та інших присутніх у залі засідань осіб визначається Радою. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на пленарному засі­данні ради, і не можуть бути зайняті іншими особами.

6.4.За загальним правилом пленарні засідання Ради проводяться у приміщенні Ради за адресою: Черкаська область, м.Жашків,                                          вул. Костромська, 19. Якщо на пленарному засіданні бажає бути присутньою кількість осіб, яких неможливо розмі­стити у залі засідань без шкоди для проведення засідання, особи, які бажають бути присутніми у залі засідань, визначають своїх представників, яких уповноважені особи Ради розміщують у залі засідань з урахуванням вимог п.6.1.-6.3. цієї статті.

У разі необхідності може бути прийняте рішення про проведення пленарного засідання ради у іншому місці. Рішення про проведення пленарного засідання Ради у іншому місці приймається розпорядженням голови Ради.

 

Стаття 7. Закриті пленарні засідання Ради

1. У разі необхідності, за рішенням Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання для розгляду конкретно визначених питань.

7.2. На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми голова районної державної адмі­ністрації, за запрошенням ради –районний прокурор,  а також особи, присутність яких  необхідна  для  розгляду

відповідного питання.

1. Учасникам закритого пленарного засідання забороняється використовувати засоби фото-, відеофіксації, засоби зв’язку, звукозапису та обробки інформації.
2. Підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюється виконавчим апаратом Ради в режимі, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засіданні питань.

7.5. Порядок та обсяг інформації, що підлягає опублікуванню за підсумками закритого засідання, визнача­ються у кожному конкретному випадку рішенням Ради.

 

 

Стаття 8. Контрольна діяльність Ради та її постійних комісій

8.1. Рада відповідно до встановлених законодавством повноважень, безпосередньо або через свої органи здійснює контроль у частині делегованих Радою районній державній адміністрації повноважень та в інших ви­падках, передбачених законодавством.

8.2. Постійні комісії Ради здійснюють свої контрольні функції щодо виконання рішень Ради.

8.3. Постійні комісії Ради у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів підприємств, установ, організацій та їх філій і відділень необхідні мате­ріали.

8.4. Рекомендації постійних комісій Ради підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані.

8.5. Про результати розгляду рекомендацій постійних комісій Ради органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані, та вжиті заходи вони мають повідомити постійні комісії у встановлений для цього строк.

 

 

Стаття 9. Контроль за виконанням рішень Ради

9.1. Рада безпосередньо або через створені нею постійні комісії чи тимчасові контрольні комісії здійснює контроль за виконанням своїх рішень відповідно до Конституції України, законодавства про місцеве самовряду­вання, цього Регламенту.

9.2.Контроль за виконанням рішень Ради організовує її голова.

9.3.Рішенням ради, як правило, покладається контроль за його виконанням на відповідну (профільну) по­стійну комісію Ради.

 

Стаття 10. Підзвітність і підконтрольність районної державної адміністрації Раді

10.1.Районна державна адміністрація підзвітна та підконтрольна Раді у виконанні районних програм соці­ально-економічного і культурного розвитку, районних цільових програм з інших питань, районного бюджету, а також у частині повноважень, делегованих Радою, та з виконання рішень Ради з цих питань.

10.2.Після заслуховування звіту голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації Рада проводить його обго­ворення. За підсумками обговорення Рада приймає відповідне рішення.

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ

 

Глава 1. Підготовка пленарних засідань

 

Стаття 11. Порядок скликання першої сесії Ради

  11.1.Першу сесію новообраної Ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніше як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів Ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу Ради відповідно до закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної ви­борчої комісії, який інформує Раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів Ради нового скликання Рада обирає тимчасову президію з числа депутатів Ради в кількості не більше п’яти осіб — представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях Ради до обрання голови Ради.

11.2. 3 часу обрання голови Ради він веде пленарні засідання Ради відповідно до вимог закону та Регламенту.

11.3. Виконавчий апарат Ради надає депутатам ради довідкові матеріали про обраних депутатів Ради. До­відковий матеріал про депутатів Ради повинен містити: прізвище, ім’я та по батькові депутата; дату на­родження; дані про освіту, професію, посаду, місце роботи, партійність; поштову адресу. Інші документи до першої сесії Ради надсилаються депутатам Ради у визначені цим Регламен­том терміни.

 

Стаття 12. Порядок денний першої сесії Ради

12.1.До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такі питання:

12.1.1.інформація голови територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів до Ради і визнання їх повноважень;

12.1.2.про обрання голови Ради;

12.1.3. про обрання заступника голови Ради.

12.2. Перша сесія у разі необхідності може складатися з двох пленарних засідань Ради.

 

Стаття 13. Форми роботи Ради

13.1.Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань, а також засі­дань постійних комісій. Постійна комісія або робоча група може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо пленарне засідання Ради пов’язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затверджен­ням на посади посадових осіб.

 

Стаття 14. Розпорядок роботи пленарних засідань Ради

14.1.Пленарні засідання Ради, як правило, проводяться у робочі дні. Починаються о 10-й годині і закінчуються не пізніше 16-ої години, з перервами на 15 хвилин через кожні 2 години роботи і на 30 хвилин для обідньої перерви.

14.2.Пленарні засідання Ради може бути подовжено головуючим на пленарному засіданні понад визна­чений у пункті 14.1 цієї статті робочий час.

У необхідних випадках за рішенням Ради під час проведення пленарного засідання можуть бути проведені окремі або спільні засідання постійних комісій, а також оголошені додаткові перерви в роботі сесії з визначенням у кожному випадку їх тривалості.

Одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися за рішенням Ради. Таке рішення приймається у поряд­ку, передбаченому для вирішення процедурних питань.

14.3. За вмотивованим зверненням двох або більше уповноважених представників зареєстрованих депутат­ських фракцій (груп) головуючий на пленарному засіданні Ради зобов’язаний оголосити позачергову перерву у пленарному засіданні. Правом на оголошення позачергової перерви з одного питання депутатська фрак­ція чи група може скористатися лише один раз протягом пленарного засідання.

14.4.Кожне пленарне засідання Ради починається і закінчується Гімном України. У залі засідань Ради розмі­щується Державний Прапор України та прапор Жашківського району.

 

Стаття 15. Порядок скликання сесії Ради

15.1. Сесія скликається головою Ради за необхідності, але не менше одного разу на квартал.

15.2. Сесія також скликається головою Ради за пропозицією не менше однієї третини депутатів від загального складу Ради або голови районної державної адміністрації.

15.3. У разі немотивованої відмови голови Ради або неможливості ним скликати сесію, сесія скли­кається заступником голови Ради. У цих випадках сесія скликається, якщо голова Ради без поважних при­чин не скликав сесію у двотижневий строк, після настання умов, передбачених п. 15.1 та п. 15.2 цієї статті.

15.4. У разі якщо посадові особи, зазначені у пп. 15.1-15.3 цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію Ради на вимогу однієї третини депутатів від загального складу ради або голови районної державної адміністрації або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

15.5. Розпорядження про скликання сесії доводиться до відома депутатів Ради і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд Ради.

15.6. Інформація про скликання сесії публікується в районній газеті «Жашківщина», оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради:                               http://zhashkivrada.jimdo.com

15.7. Виконавчий апарат Ради забезпечує отримання кожним депутатом проектів рішень та інших ма­теріалів, необхідних для розгляду питань порядку денного сесії Ради, не пізніше як за 3 дні до її відкриття, а у виняткових випадках — у день відкриття сесії.

15.8.За згодою депутата Ради та за наявності технічної можливості документи направляються йому елек­тронною поштою.

 

Стаття 16. Формування порядку денного сесії Ради

16.1.Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться головою Ради, депутатами, постійними комісіями та головою районної державної адміністрації. Пропозиції, як правило, вносяться не пізніше як за 20 робочих (або 30 календарних) днів  до відкриття сесії.

16.2.У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, проекти рішень Ради оприлюднюються негайно після їх підготовки.

16.3.Проекти рішень Ради, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради:  http://zhashkivrada.jimdo.com.

  16.4.Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невід­кладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

16.5.Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного, подається відповідно до Інструкції з діловодства Ради та чин­ного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням. Документи, що подаються до Ради пізніш як за  20 днів робочих (або 30 календарних) до відкриття сесії, на розгляд сесії та постій­них комісій Ради не виносяться, крім виняткових випадків, передбачених п. 16.12 цієї статті.

16.6.Проекти рішень Ради голова або його заступник (у випадку, коли сесія Ради скликається депута­тами у порядку, визначеному п. 15.4 ст. 15 Регламенту, — уповноважена особа з числа депутатів, які ініціювали скликання сесії Ради) передають до юридичного відділу виконавчого апарату Ради для розгляду та встановлен­ня відповідності його чинному законодавству. Якщо проект рішення відповідає чинному законодавству, началь­ник юридичного відділу візує його, а у випадку невідповідності проекту рішення чинному законодавству — надає висновок. Після цього проект рішення разом з іншими матеріалами передається відповідній профільній постійній комісії для подальшої роботи.

У разі наявності вмотивованих зауважень від постійних комісій, за дорученням голови Ради юридичний відділ повторно розглядає проект рішення з урахуванням зауважень.

16.7.Профільними комісіями є комісії, до повноважень яких Положенням про постійні комісії районної ради віднесено підготовку та розгляд питань у межах компетенції Ради.

16.8.У випадках, передбачених законодавством, до проекту порядку денного сесії Ради включаються та­кож звіти посадових осіб органів, які рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує, а також звіти голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, районного бюджету, рішень Ради із зазначених питань, а також про здійснення районною державною адміністрацією делегованих їй повноважень, звіти прокурорів відповідного рівня, інших посадових та службових осіб, зобов’язаних звітувати перед Радою відповідно до законодавства України.

16.9.Перелік питань, які планується винести на розгляд пленарного засідання, розглядається прези­дією районної Ради. За наслідками розгляду президією проекту порядку денного сесії надаються рекомен­дації щодо внесення на розгляд пленарного засідання певного переліку питань.

16.10.На засіданнях президії, постійних комісій та пленарних засідань сесії Ради з питань порядку денного сесії доповідають розробники проектів рішень Ради, зокрема:

16.10.1. проектів, розроблених районною державною адміністрацією — заступники голови районної держав­ної адміністрації, керівники структурних підрозділів райдержадміністрації, а у виняткових випадках — уповнова­жені ними особи;

16.10.2. проектів, розроблених фракціями — керівники фракцій або уповноважені фракціями особи;

16.10.3. проектів, розроблених постійними або тимчасовими комісіями — голова комісії або уповноважена комісією особа.

16.11.У разі відсутності зазначених осіб на засіданні постійної комісії, комісія має право не розглядати питан­ня, які пропонуються розробниками для внесення до порядку денного сесії Ради.

16.12.У виняткових випадках, після видання розпорядження голови Ради про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:

- про затвердження або внесення змін до районного бюджету;

- кадрові питання;

- питання, що потребують негайного розгляду.

Зазначені питання можуть бути внесені на розгляд ради на вимогу однієї з постійних комісій, депутатських фракцій (груп), голови районної Ради або голови районної державної адміністрації.

 

Стаття 17. Затвердження порядку денного сесії Ради

17.1.Проект порядку денного сесії Ради обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депута­тів Ради від її загального складу.

17.2.Якщо за підсумками голосування питання до порядку денного сесії Ради не включено, воно вважається відхиленим.

17.3.Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від загального складу Ради мотивоване рішення про відкладення розгляду питання із затвердженого порядку денного сесії Ради на наступну сесію. Таке рішен­ня може прийматися не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.

17.4.Якщо за внесення на розгляд відкладеного питання рішення не прийнято, питання вважається знятим з розгляду як непідготовлене.

17.5.Питання щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а також дострокового припинен­ня повноважень посадової особи Ради, які не набрали необхідної кількості голосів «За», не можуть вноситись на повторний розгляд Ради^.

 

Стаття 18. Порядок підготовки та розгляду регуляторних актів

18.1.Підготовка проектів регуляторних актів здійснюється на підставі плану діяльності з підготовки цих про­ектів на наступний календарний рік, який затверджується Радою не пізніше 20 грудня поточного року та опри­люднюється відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі — Закон).

18.2.Розробник (виконавець) регуляторного акта готує аналіз регуляторного впливу відповідно до Методики підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

18.3.Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону, не пізніше п’яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

18.4.Розробник (виконавець) проекту регуляторного акта враховує або мотивовано відхиляє зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, одержані у встановлені ним строки, відповідно до Закону.

18.5.Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. До прийняття регуляторного акта районною державною адміністрацією здійсню­ється базове відстеження. Звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта оприлюднюється у десятиденний строк з дня підписання цього звіту.

18.6.У випадках, визначених Законом, аналіз регуляторного впливу не готується. Постійна комісія Ради з пи­тань планування бюджету і фінансів та галузей народного господарства  забез­печує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу, що здійснюється відповідно до вимог Закону.

18.7.Голова постійної комісії Ради, зазначеної в пункті 6 цієї статті, доповідає на пленарному засіданні Ради, при представленні проекту регуляторного акта, висновки щодо його відповідності вимогам Закону, підготовлені на підставі аналізу регуляторного впливу та експертного висновку.

 

 

Глава 2. ПРОВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ РАДИ

 

Стаття 19. Відкриття та ведення пленарного засідання

19.1.Пленарні засідання сесії Ради відкриває, веде і закриває голова Ради або особа, визначена законодавством України. Засідання сесії Ради може проводитися, якщо на ньому присутні більше половини депутатів від загаль­ного складу Ради.

19.2.На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на пленарному засіданні ведення засідання Ради доручається головою Ради (за відсутності голови Ради чи особи, яка тимчасово виконує його обов’язки — особою, визначеною депутатами у порядку прийняття рішень з процедурних питань) іншій особі, зазначеній у пункті 19.1 цієї статті.

 

Стаття 20. Реєстрація депутатів Ради на пленарному засіданні Ради

20.1.На початку кожного пленарного засідання Ради головуючий проводить реєстрацію депутатів, присутніх на пленарному засіданні ради.

20.2.Для забезпечення реєстрації депутатів у місці проведення пленарного засідання, виконавчий апарат виготовляє друкований реєстр, у якому кожен депутат особисто реєструється. Реєстр передається головуючому на пленарному засідан­ні, який оголошує кількість зареєстрованих депутатів.

20.3.Якщо за даними реєстрації відкриття пленарного засідання Ради неможливе у зв’язку з відсутністю не­обхідної кількості депутатів, головуючий може оголосити перерву на термін, погоджений з керівниками фракцій та груп, або встановлює інший день проведення пленарного засідання Ради з обов’язковим дотриманням вимог цього Регламенту.

20.4.Перед проведенням голосування щодо проектів рішень головуючий на пленарному засіданні Ради на вимогу депутатів проводить із залученням лічильної комісії пере­вірку кількості депутатів, присутніх на пленарному засіданні, визначення кворуму. Якщо голосування не може проводитися у зв’язку із відсутністю на пленарному засіданні Ради необхідної кількості депутатів, головуючий відкладає пленарне засідання або закриває його.

 

Стаття 21. Повноваження головуючого на пленарному засіданні Ради

21.1. Головуючий на пленарному засіданні Ради:

21.1.1 відкриває, закриває та неупереджено веде пленарні засідання Ради, оголошує перерви в засіданнях, повідомляє про осіб, які запрошені для участі у її роботі;

21.1.2.виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та їх ініціаторів (розробників); інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

21.1.3.організовує розгляд питань;

21.1.4.повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

21.1.5.надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

21.1.6.створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;

21.1.7.ставить питання на голосування, оголошує його результати;

21.1.8.забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;

21.1.9.вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими);

21.1.10.вживає заходів щодо дотримання порядку на пленарному засіданні Ради;

21.1.11.має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні Ради;

21.1.12.до початку розгляду питань порядку робить повідомлення депутатам Ради (в окремих випадках такі повідомлення головуючий може робити і в ході пленарного засідання Ради, як правило, не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування);

21.1.13.здійснює інші повноваження в межах цього Регламенту.

21.2.Під час пленарного засідання Ради головуючий не коментує і не робить висновків щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, передбачених Регламентом.

 

Стаття 22. Секретаріат пленарного засідання

22.1.За пропозицією головуючого або депутатів на кожному пленарному засіданні Ради більшістю голосів депутатів від зареєстрованих на пленарному засіданні, персонально або списком, відкритим голо­суванням з числа депутатів (окрім голови Ради та його заступника) обирається секретаріат пленарного засідання у кількості, як правило, двох депутатів. У ході пленарного засідання Ради до складу секретаріату у такому ж порядку можуть бути внесені зміни.

22.2.Секретаріат пленарного засідання Ради надає допомогу головуючому у проведенні сесії, веде реєстра­цію листів, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії, забезпечує передачу цих документів головуючому, який оголошує на пленарному засіданні звернення депутатів Ради, подані у письмовій формі, а також здійснює підрахунок голосів депутатів під час голосування і прийняття рішень Ради.

 

Стаття 23. Лічильна комісія

23.1. На період скликання ради на час роботи сесії для проведення підрахунку голосів районна рада утворює з числа депутатів лічильну комісію.

Підрахунок голосів депутатів при поіменному голосуванні здійснюється шляхом внесення результатів голосування по кожному з питань до Форми 1-ПГ. У період пленарного засідання при необхідності лічильна комісія проводить переєстрацію депутатів, що беруть участь у роботі сесії.

23.2. Лічильна комісія обирається Радою з числа депутатів на підставі представництва від різних партій шляхом відкритого поіменного голосування за списком без обговорення.

23.3.Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться виключно гласно і відкрито.

23.4.До складу Лічильної комісії не може входити депутат, щодо якого:

23.4.1.поставлено на голосування питання про недовіру, якщо цей депутат одночасно є головою відповідної районної державної адміністрації;

23.4.2.поставлено питання щодо дострокового припинення повноважень;

23.4.3.вирішується питання про обрання на посаду (звільнення з посади) в органі місцевого самоврядування або комунальному підприємстві, установі, організації;

23.4.4.вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

23.4.5.Також до складу Лічильної комісії не може бути включено депутата, кандидатуру якого внесено до бюлетеня для таємного голосування.

 

Стаття 24. Порядок розгляду питань порядку денного сесії

24.1.Головуючий на пленарному засіданні оголошує про розгляд кожного питання порядку денного сесії Ради. Головуючий повідомляє про назву, кількість варіантів редакцій рішення, яке підлягає розгляду, та про порядок розгляду питання.

24.2.Головуючий на пленарному засіданні за рішенням Ради може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного. Рішення про об’єднання обговорення приймається у порядку, визначеному для розгляду процедурних питань.

 

Стаття 25. Порядок надання слова

25.1.Доповіді, співдоповіді виголошуються з трибуни. Виступи під час обговорення питань, заяви, запити, як правило, виголошуються з трибуни.

25.2.Виступ промовця не переривається, крім випадків порушення доповідачем (виступаючим) приписів чин­ного законодавства України, Регламенту, правил етики та дисципліни.

25.3.Якщо головуючий на пленарному засіданні ради не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи та фракції — зазначає і її назву.

25.4.Запис    на   виступ   з    будь-якого   питання   порядку   денного пленарного  засідання  Ради   в   межах часу,   пе­редбаченого   ст. 26   цього Регламенту,  здійснюється  під  час  розгляду  відповідного питання порядку денного за  особистою  письмовою заявою  депутата   на  виступ  після оголошення головуючим на пленарному  засіданні про перехід  до  розгляду цього питання.    

25.5.Черговість виступів формується в порядку надходження заяв на виступ. Запис на виступ здійснюється письмово головуючим або секретарем пленарного засідання.

Запис на виступ може здійснюватися шляхом підняття руки.

25.6. За усним зверненням депутата Ради, перед тим, як головуючий на пленарному засіданні оголосить про припинення обговорення питання, депутату може бути надане слово з місця для висловлення позиції:

25.6.1.з мотивів голосування;

25.6.2.для оголошення процедурного питання;

25.6.3.для репліки;

25.6.4.для застережень.

25.7.Виступ депутата у такому випадку не може перевищувати 1 (однієї) хвилини.

 

Стаття 26. Визначення часу для виступів на сесії Ради

26.1.Для доповіді надається до 15 хвилин, для співдоповіді — до 10 хвилин.

26.2.Кожна з депутатських фракцій та груп, сформована відповідно до Регламенту, має гарантоване право задати запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи про­позиції, які мають ставитися на голосування. Для виступу надається до 5 хвилин.

26.3.Кожен бажаючий має право поставити доповідачу або співдоповідачу запитання по суті доповіді. Запитання ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на пленар­ному засіданні ради оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам (в порядку надходження) від різних зареєстрованих депутатських фракцій та груп. Депутат ради, який поставив запи­тання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на пленарному засіданні ради.

26.4.Для відповіді на запитання надається до 10 хвилин.

26.5.Для повторних виступів у обговоренні, а також для виступів щодо постатейного голосування окремих положень проектів рішень, для заяв, внесення запитів депутатам надається час тривалістю до 5 хвилин.

26.6.Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок та виступів з місця — 1 хвилина.

26.7.Для заключного слова по темі доповіді надається до 5 хвилин. Якщо доповідь здійснювалась кількома особами, заключне слово промовляє лише один з доповідачів, а час для проголошення заключного слова не подовжується.

26.8. За необ­хідності, на прохання окремого промовця та за згодою депутатів, головуючий на пленарному засіданні ради може подовжити йому час для виступу до 2 хвилин.

26.9.Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на пленарному засіданні вважає, що Рада отримала з цього питання достатньо інформа­ції, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

 

Стаття 27. Право депутата на виступ

27.1.Ніхто з присутніх на пленарному засіданні Ради не може виступати без дозволу головуючого.

27.2.Головуючий на пленарному засіданні Ради надає слово виступаючим з дотриманням черговості, вста­новленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, та із забезпеченням виступів представників від різних депутатських груп та фракцій, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на пленарному засіданні, за погодженням з Радою, може визначити іншу черговість виступаючих.

  27.3.Депутат Ради у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. У разі відсутності де­путата Ради в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова.

27.4. Особа може виступити на пленарному засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які бу­дуть ставитися на голосування, не більше двох разів.

 

Стаття 28. Порядок розгляду та обговорення питання

28.1.За пропозицією головуючого визначається загальний час обговорення питання. Визначення часу на обговорення належить до категорії процедурних питань.

28.2.Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включають:

28.2.1.доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

28.2.2.співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

28.2.3.виступи депутатів ради з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема дум­ка не була поширена серед депутатів Ради разом з висновком відповідної комісії;

28.2.4.внесення, обговорення і прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність рішень, якщо такі є;

28.2.5.виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради згідно з поданням комісії;

28.2.6.виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської фракції і групи;

28.2.7.виступи депутатів;

28.2.8.оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

28.2.9.внесення депутатами пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вно­сяться у спеціально встановленому порядку);

28.2.10.заключне слово співдоповідачів і доповідача;

28.2.11.уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

28.2.12.виступ депутата — ініціатора внесення пропозиції, з підстав, передбачених п. 25.6 ст. 25 цього Рег­ламенту;

28.2.13.виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи;

28.2.14.виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи, якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на пленарному засіданні думки депутатської фракції чи групи;

28.2.15.виступи депутатів з мотивів голосування.

28.3. Окрема думка депутата щодо висновків та рекомендацій постійної комісії, до складу якої він входить, викладена письмово, доводиться до відома Ради на пленарному засіданні спільно з висновками та рекомендаціями постійної комісії, яких вона стосується.

 

Стаття 29. Закінчення обговорення питання

29.1.Тексти виступів депутатів, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв’язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів повинні бути включені до стенограми пленарного засідання Ради.

29.2.Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу, головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про припинення обговорення.

 

ГЛАВА 3. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

 

Стаття 30. Загальні положення порядку голосування

30.1.Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього, як правило, не може пере­риватися розглядом інших питань порядку денного. Після закінчення часу для обговорення питання головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про перехід до голосування.

30.2. (Пункт виключено).

 

Стаття 31. Черговість голосування альтернативних проектів рішень, пропозицій та поправок

31.1.У першу чергу на голосування ставиться проект рішення, пропозиції і поправки, які надійшли від де­путата, постійної комісії та інших осіб, які готували проекти цих документів. У разі надходження інших (альтер­нативних) проектів рішень, пропозицій і поправок, вони ставляться на голосування у порядку їх надходження.

31.2.Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

 

Стаття 32. Вимоги до процедури голосування

32.1.Перед кожним голосуванням головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу ставить його на голосування.

32.2.У разі, коли щодо проекту рішення або щодо питання, яке виноситься на розгляд Ради, проводилася експер­тиза, громадські слухання, консультації тощо після проголошення змісту питання, головуючий оголошує текст висновку експертизи, слухань, обговорень тощо, і тільки потім проголошує проект рішення та ставить питання на голосування.

32.3.Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань або у відведеному для таєм­ного голосування місці.

32.4.Депутат, голова районної ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень Радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

32.5.При голосуванні щодо прийняття, внесення змін та або скасування актів нормативного характеру депу­тати не зобов’язані утримуватись від голосування навіть за умови наявності потенційного конфлікту інте­ресів з питань, які може спричинити у майбутньому нормативно-правовий акт, що виноситься на голосування.

32.6.Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог щодо врегулювання депутатами конфлікту інтересів, надання зазначеним цим особам консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання кон­флікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену Радою.

32.7.Після оголошення головуючим на пленарному засіданні про початок голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

32.8.Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні  оголошує його повні резуль­тати і прийняте рішення.

32.9.У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

 

Стаття 33. Загальні вимоги до рішення Ради

33.1. Рішення Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається шляхом таємного голосування.

Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті районної ради, де розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування надаються за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації.

Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, передбачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів не заперечує проти прийняття рішення без обговорення.

33.2.Рішення (крім рішень з процедурних питань) вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.

33.3.Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими, що фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.

33.4.За пропозицією депутата або за власною ініціативою головуючий може поставити на голосування про­цедурне питання про повернення до повторного розгляду рішення, яке вже виносилося на розгляд.  

 

Стаття 34. Рішення Ради з процедурних питань

34.1.Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.

34.2. Процедурними вважаються питання, що стосуються порядку організації пленарного засідання ради.

34.3.Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгля­ду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається більшістю голосів депутатів від загального складу Ради.

Стаття 35. Протокол сесії

35.1.Засідання пленарних засідань сесій Ради протоколюються. Ведення та оформлення протоколу здійснює виконавчий апарат Ради. Засідання записуються у повному обсязі на електронний носій інформації. Запис здійснює комунальне підприємство “Жашківська телерадіокомпанія “Жасмін”. Запис і протокол засідання Ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішення Жашківською районною радою.

Реєстраційний список депутатів, присутніх на засіданні, результати поіменного голосування (Форма 1-ПГ) додаються до протоколу сесії і є його невід’ємною частиною.

35.2.У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не ви­ключно):

35.2.1.відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання;

35.2.2.кількість депутатів, зареєстрованих на пленарному засіданні;

35.2.3.питання порядку денного пленарного засідання та ті з них, які винесені на голосування;

35.2.4.прізвище, ім’я, по батькові головуючого на пленарному засіданні і виступаючих;

35.2.5.прізвище, ім’я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд.

35.3.Протоколи сесій та прийняті нею рішення підписуються особисто головою Ради, а у разі його відсутності — заступником голови Ради, а у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 12 Регламен­ту, — депутатом, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

35.4.Протоколи сесії є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону Укра­їни «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом.

              35.5.Протоколи засідань та відеозаписи засідань зберігаються протягом усього скликання ради у керуючого справами районної  ради і передаються до архіву з початком роботи Ради нового скликання.

Стаття 36. Відкрите голосування. Відкрите поіменне голосування

(Статтю виключено).

  

Стаття 37. Загальні положення про таємне голосування

37.1.Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 1,29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

37.2.Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє виконавчий апарат Ради за дорученням голови або іншої особи, яка скликала пленарне засідання.

37.3.До бюлетеня для таємного голосування з питань про обрання на посаду голови Ради, його заступ­ника включаються всі депутати, які дали згоду балотуватися і кандидатури яких було висунуто у встановленому законами порядку. Самовідвід кандидатів приймається без голосування за усною заявою депутата, зафіксованою у протоколі.

37.4.Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися перед проведенням повторного голосування. У такому випадку його кандидатура повторно вноситься до усіх бюлетенів для таємного голосування.

37.5.Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосу­вання обирається Лічильна комісія. Порядок обрання Лічильної комісії визначений ст. 23 Регламенту.

37.6.Протоколи Лічильної комісії про затвердження форми бюлетеня та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів беруться Радою до відома та зберігаються разом із протоколом пленарного засідання.

37.7.Таємне голосування має здійснюватися депутатом особисто, без стороннього втручання. Кон­троль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

 

Стаття 38. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування

38.1.Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування — обрання, при­значення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.

38.2.Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформу­льовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє во­левиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку рядом (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді).

38.3.Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів, покладається на виконавчий апарат Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає голова Ради або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання. У випадку про­ведення першого засідання Ради нового скликання бюлетені для голосування виготовляються виконавчим апаратом за дорученням голови Лічильної комісії одразу після обрання комісії, для чого у пленарному засіданні оголошується перерва.

38.4.Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються пред­ставником виконавчого апарату голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відпові­дають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.

38.5.Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у пленарному засіданні оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготов­ляються виконавчим апаратом під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії.

38.6.Недійсними вважаються бюлетені:

38.6.1.невстановленого зразка;

38.6.2.в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;

38.6.3.у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;

38.6.4.з яких неможливо з’ясувати волевиявлення депутата;

38.6.5.до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.

38.7. Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійс­ними і проводиться переголосування.

 

Стаття 39. Процедура таємного голосування

39.1.Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін для таємно­го голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.

39.2.Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін для таємного голосування згідно Реєстру про одержання бюлетеня для таємного голосування.

39.3.Кожному депутату після пред’явлення ним посвідчення та проставлення особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.

39.4.Голосування проводиться у кабіні для таємного голосування і здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат голосує (проставлення позначки навпроти відпо­віді «так», «ні» або «утримався» — якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни для таємного голосування.

 

Стаття 40. Повторне таємне голосування

40.1.У разі, коли бюлетені для таємного голосування одержали менше половини або половина депутатів від загального складу Ради, голосування визнається таким, що не відбулося, та призначається повторне голосування.

40.2.Якщо до бюлетеня внесено декілька кандидатур, а необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому голосуванні.

40.3.Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.

 

Стаття 41. Таємне голосування списком кандидатур

41.1.Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур списком, якщо інше не встановлено законом. У разі обрання, призначення або затвердження колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання, призна­чення чи затвердження.

41.2.Кандидатури вносяться до бюлетенів в алфавітному або в іншому, визначеному Радою, порядку.

41.3.Підрахунок голосів здійснюється щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними чи зв­аженими при голосуванні списком вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депута­тів, при дотриманні умов Регламенту.

41.4.Якщо внаслідок голосування за списком орган не обрано, не призначено чи не затверджено необхідної кількості осіб, проводиться окреме голосування з дообрання членів органу з новим висуненням кандидатів.

41.5.Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх обрання, призначення чи затвер­дження буде перевищено необхідний кількісний склад органу, щодо цих кандидатів проводиться повторне голо­сування, якщо жоден з них не надасть заяву про самовідвід.

 

Стаття 42. Підведення підсумків таємного голосування

42.1. Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.

42.2.Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.

42.3.Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач до­повідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів.

 

Стаття 43. Наслідки порушення порядку таємного голосування

43.1.У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголо­шуються Лічильною комісією недійсними.

43.2.Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування пору­шено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням проводиться повторне го­лосування.

 

 

ГЛАВА 4. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ РІШЕННЯМИ РАДИ.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ, СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ РАДИ

 

Стаття 44. Набрання чинності рішеннями Ради

44.1.Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

44.2.Всі рішення Ради оприлюднюються на офіційному веб-сайті: radazhashkiv.gov.ua.

 

Стаття 45. Внесення змін до рішень Ради

45.1.За мотивованим поданням голови Ради, його заступника, постійної комісії, інших суб’єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може внести зміни (доповнення) до раніше прийнятого нею чинного рішення.

45.2.Рада може змінити та/або доповнити свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 45.3 ст. 45 Регламенту.

45.3.Рада не може вносити зміни та/або доповнення до своїх рішень ненормативного характеру, якщо від­повідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Таким чином, за загальним правилом рішення Ради ненормативного характеру не можуть бути змінені та/або допов­нені після їх виконання.

45.4.Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність внесення змін, доповнень до раніше прийнятих рішень.

45.5.Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради приймається у поряд­ку, передбаченому для рішення, до якого вносяться відповідні зміни та/або доповнення.

45.6.Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, щодо якого вносяться зміни та/або доповнення.

 

Стаття 46. Скасування рішень Ради

46.1.За мотивованим поданням голови, його заступника, постійної комісії, інших суб’єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може скасувати раніше прийняте рішення.

46.2.Рада може скасовувати свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетен­ції, крім випадків, передбачених п. 46.3 ст. 46 Регламенту.

46.3.Рада не може скасовувати свої рішення ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

46.4.Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність скасування раніше прийнятих нею рішень.

46.5.Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради приймається у порядку, передбаченому для рішення, яке скасовується.

 Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у  порядку, передбаченому для рішення, що скасовується.

 

ГЛАВА 5. ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЕТИКИ

 

Стаття 47. Дисципліна та етика на сесіях районної Ради

47.1.На пленарному засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, закликати до незаконних і насильницьких дій, використовувати у своїх виступах недостовірні або неперевірені відомості та допускати прояви некоректної поведінки. Головуючий на пленарному засіданні після попередження промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або у разі некоректної поведінки має право при­пинити його виступ, а у разі нереагування на попередження головуючого — позбавити його права виступу на пленарному засіданні з даного питання. У разі повторного порушення дисципліни та етики промовець може бути позбавлений головуючим або за рішенням більшості від присутніх депутатів права виступу на поточному пленарному засіданні Ради.

47.2.Якщо промовець висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми пленарного засідання Ради.

47.3.Під час пленарного засідання Ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).

47.4.Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий попереджує його персонально і закликає до порядку. У разі грубого порушення дисципліни або перешкоди проведенню засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.

47.5.Особи, присутні за запрошеннями на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій чи тим­часових контрольних комісій, робочих груп, фракцій, мають утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок.

 

 

РОЗДІЛ 3. ПОСАДОВІ ОСОБИ ТА ОРГАНИ РАДИ

Глава 1. ГОЛОВА РАДИ, ЗАСТУПНИКИ ГОЛОВИ РАДИ

 

Стаття 48. Правові засади статусу і діяльності голови Ради та його заступників

48.1.Повноваження голови Ради, його заступника визначаються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами та цим Рег­ламентом.

48.2.Голова Ради, його заступник працюють у Раді на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандату, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (виконувати роботу на умовах сумісництва), у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю (безпосередньо чи через посередників або підставних осіб), одержувати від цього прибуток, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підпри­ємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперати­вів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

 

Стаття 49. Порядок обрання голови Ради

49.1.Голова Ради обирається на строк її повноважень виключно таємним голосуванням із застосу­ванням бюлетенів.

49.2.Рішення про обрання голови вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість де­путатів від загального складу Ради.

49.3.До початку обговорення висунутих кандидатур у постійних комісіях, депутатських фракціях та групах (крім першої сесії) виконавчий апарат Ради поширює серед депутатів інформаційні матеріали про кожного з кандидатів, що надійшли від комісії, до компетенції якої входять питання депутатської етики.

49.4.Такі матеріали повинні містити: виписку з трудової книжки про трудову діяльність; автобіографію з висвітленням найбільш істотних досягнень у трудовій діяльності, що не становлять охоронювану законом та­ємницю; декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру, відомості про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади в банках і цінні папери відповідно до вимог, встановлених для посадової особи місцевого само­врядування III категорії; відомості (підписані кандидатом) щодо самостійного входження кандидата (або через представника) до складу керівних органів підприємств, господарських товариств, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів тощо, що здійснюють підприємницьку діяльність. Рада може прийняти рішення (процедурне) про включення до інформаційних матеріалів й інших даних про кандидатів та їх діяльність. Перелік інформаційних даних має бути однаковим для всіх кандидатів.

49.5.Кандидати виступають на пленарному засіданні Ради з доповідями про програми майбутньої діяльності і відповідають на запитання (в порядку висунення їх кандидатур). У виступах депутатів всі кандидатури обговорюються одночасно. Депутати мають право висловлювати думку щодо їх програм, їх політичних, ділових та особистісних якостей, агітувати за або проти кожного з них. Головуючий на пленарному засіданні Ради, з урахуванням черговості депутатів на виступ, надає рівні можливості для виступаючих за кожного кандидата. У заключному слові кожен кандидат також дає згоду на включення своєї кандидатури до бюлетеня для таємного голосування або заявляє про самовідвід; про самовідвід він може заявити в будь-який час перед цим, для чого головуючий на пленарному засіданні надає йому слово позачергово.

49.6.Таємне голосування щодо кандидатур та визначення результатів і наслідків голосування проводиться відповідно до порядку, встановленого цим Регламентом.

49.7.У разі, коли кандидатів на посаду голови Ради не було обрано, проводиться нове голосування з додер­жанням положень, зазначених у пункті 49.1 цієї статті. Кандидатури, що не набрали необхідної кількості голосів, можуть бути представлені на розгляд сесії не більше двох раз.

 

Стаття 50. Повноваження голови Ради

   50.1. Голова Ради відповідно до своїх повноважень:

   50.1.1.скликає сесії Ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії, питання, які передбачається внести на розгляд пленарного засідання сесії, веде засідання;

50.1.2.забезпечує підготовку сесій Ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень Ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;

50.1.3.представляє кандидатури для обрання на посади заступника голови Ради; вносить на затвердження Ради пропозиції щодо структури виконавчого апарату, витрат на її утримання;

50.1.4.вносить Раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій;

50.1.5.координує діяльність постійних комісій, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх реко­мендацій;

50.1.6.організовує надання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;

50.1.7.організовує роботу президії Ради;

50.1.8.призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату Ради;

50.1.9.здійснює керівництво виконавчим апаратом Ради;

50.1.10.є розпорядником коштів, передбачених на утримання Ради та її виконавчого апарату;

50.1.11.підписує рішення та протоколи сесій Ради;

50.1.12.забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; веде особистий прийом громадян;

50.1.13.забезпечує гласність у роботі Ради та її органів, оприлюднює прийняті рішення Ради;

50.1.14.представляє Раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядуван­ня, об’єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і грома­дянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;

50.1.15.звітує перед Радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, а на вимогу не менш як третини депутатів — у визначений Радою термін;

50.1.16.вирішує інші питання, доручені йому Радою.

50.2. Голова Ради в межах свої компетенції видає розпорядження.

 

Стаття 51. Порядок припинення повноважень голови Ради

51.1.Голова здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата Ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених пунктами 51.2,51.3,51.5 цієї статті. Голова Ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

51.2.У своїй діяльності голова Ради є підзвітним Раді та може бути звільнений з посади шляхом таєм­ного голосування. Питання про звільнення голови може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради.

Звільнення особи з посади голови Ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї Ради.

51.3.Повноваження голови Ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата в разі звернення з особистою заявою про складення ним повноважень голови Ради, а також у інших, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», випадках.

51.4.Зазначені у п. 51.3 ст. 51 цього Регламенту повноваження голови Ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови з дня прийняття відповідною Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

51.5.У випадках, коли повноваження голови Ради припиняються у зв’язку із набранням сили обвинувально­го акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

 

Стаття 52. Порядок обрання заступника голови Ради

52.1.Заступник голови Ради обирається Радою в межах строку її повноважень з числа депутатів шляхом таємного голосування.

52.2.Рішення про обрання заступника голови Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

52.3.У разі, коли кандидатів на посаду заступника голови Ради не було обрано, проводиться нове голосу­вання з додержанням положень, зазначених у пункті 52.1 цієї статті. Кандидатури, що не набрали необхідної кількості голосів, можуть бути представлені на розгляд сесії не більше двох раз.

 

Стаття 53. Повноваження заступника голови Ради

53.1.Заступник голови Ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата Ради або дострокового припинення повноважень заступника голови Ради.

53.2.Заступник голови Ради здійснює повноваження голови відповідної Ради, за його відсутності, на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою Ради своїх обов’язків з інших причин.

53.3.За дорученням голови Ради його заступник:

53.3.1.координує роботу відповідних постійних комісій та сприяє організації виконання їх рекомендацій;

53.3.2.веде організаційну роботу з питань взаємодії Ради з органами виконавчої влади;

53.3.3. організовує роботу з питань взаємодії з органами місцевого самоврядування, надання методичної допомоги щодо виконання спільних програм та договорів;

53.3.4.представляє Раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядуван­ня, об’єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністраціями підприємств, установ, організацій і грома­дянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;

53.3.5.веде особистий прийом громадян, в тому числі з виїздом у населені пункти району, та забезпечує роботу щодо розгляду звернень громадян;

53.3.6.звітує перед Радою про свою діяльність та про виконання її доручень;

53.3.7.бере участь у розробці планів роботи Ради та її президії;

53.3.8.готує пропозиції до проекту кошторису витрат Ради та матеріали до звіту про його виконання;

53.3.9.сприяє роботі депутатських груп та фракцій щодо здійснення їх функцій;

53.3.10.організовує роботу з навчання депутатів та працівників структурних підрозділів виконавчого апа­рату Ради.

53.4. Заступник голови Ради за дорученням голови виконує й інші обов’язки.

 

Стаття 54. Порядок дострокового припинення повноважень заступника голови Ради

54.1.Повноваження заступника голови Ради можуть бути достроково припинені без припинення повнова­жень депутата за рішенням Ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення його повноважень може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради або голови Ради.

Рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови Ради у випадках, передбачених п. 54.1 цієї статті, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

54.2.Повноваження заступника голови Ради можуть також бути достроково припинені без припинення по­вноважень депутата у разі звернення з особистою заявою до Ради про складення ним повноважень за­ступника голови Ради. Зазначені повноваження заступника голови Ради припиняються з дня прийняття Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

54.3.У випадках, коли повноваження заступника голови Ради припиняються у зв’язку із набранням сили обвинувального акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

54.4.У випадках, передбачених п. 54.1 — 54.3 цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника голови Ради з дня припинення її повноважень.

 

Глава 2. ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ РАДИ

 

Стаття 55. Загальні умови створення постійних комісій Ради

55.1.Склад постійних комісій Ради обирається з числа депутатів не пізніше ніж на другій сесії нового скликання на строк її повноважень згідно з рішенням про утворення постійних комісій.

55.2.Створення постійних комісій Ради здійснюється після формування і реєстрації депутатських фракцій та груп. До складу постійних комісій не можуть бути обрані голова Ради та його заступник.

55.3.Питання утворення, обрання і ліквідації постійних комісій, зміни їх складу, обрання голів постійних комі­сій вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.

55.4.Засідання постійних комісій протоколюються.

55.5.Висновки, рекомендації та протоколи засідань постійних комісій зберігаються весь термін діяль­ності Ради відповідного скликання, а потім передаються до архіву. Діловодство постійних комісій забезпе­чують їх голови та секретарі.

55.6.Інші питання, пов’язані з порядком створення, повноваженнями та діяльністю постійних комісій, визна­чаються Положенням про постійні комісії та рішеннями Ради.

 

Стаття 56. Склад постійних комісій Ради

56.1.Рада обирає постійні комісії у складі: голови, заступника голови, секретаря і членів комісії. Склад по­стійних комісій обирається за пропозицією голови Ради з урахуванням представництва фракцій та груп.

56.2.Депутат може бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи членства у Лічильній ко­місії та інших тимчасових комісіях.

56.3.Всі члени постійних комісій мають рівні права.

56.4.У випадках, визначених Регламентом, зміна в персональному складі постійних комісій вважається та­кою, що відбулася, після прийняття  відповідного рішення.

 

Стаття 57. Порядок обрання складу постійних комісій Ради

57.1.За пропозицією голови Ради склад постійних комісій обирається за списком.

57.2.За результатами цього голосування оформляється відповідне рішення Ради.

57.3.Персональний склад постійних комісій повинен містити: назву всіх постійних комісій; прізвища, імена та по батькові відповідних депутатів; назву районної організації політичної партії, від якої обрано депутата.

 

Глава 3. ПРЕЗИДІЯ РАДИ

 

Стаття 58. Правовий статус та повноваження президії Ради

58.1.Президія Ради є дорадчим органом, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд Ради, та вирішує інші питання за її дорученням.

58.2.Президія може приймати рішення, які мають дорадчий характер.

58.3.До складу президії входять голова Ради та його заступник, голови постійних комісій, уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

58.4.Повноваження президії, порядок її створення та діяльності, завдання і компетенція визначається чинним законодавством, а також Положенням про неї, цим Регламентом та рішеннями Ради.

 

Глава 4. ТИМЧАСОВІ КОНТРОЛЬНІ КОМІСІЇ РАДИ

 

Стаття 59. Правовий статус тимчасових контрольних комісій Ради

59.1.Тимчасові контрольні комісії Ради обираються з числа її депутатів для здійснення контролю щодо кон­кретно визначених питань в межах повноважень місцевого самоврядування.

59.2.У складі тимчасової контрольної комісії може бути представлено не менше як по одному депутату від кожної депутатської фракції чи групи.

59.3.Якщо депутатська фракція чи група не запропонувала представників для роботи в тимчасовій кон­трольної комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції чи групи.

59.4.Про утворення тимчасової контрольної комісії Рада приймає рішення, де визначає:

59.4.1.назву тимчасової контрольної комісії;

59.4.2.завдання, мету і коло питань, щодо контролю за якими тимчасова контрольна комісія створюється;

59.4.3.кількісний і персональний склад тимчасової контрольної комісії, голову тимчасової контрольної комісії;

59.4.4.термін діяльності тимчасової контрольної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);

59.4.5.термін звіту тимчасової контрольної комісії про виконану роботу, який не перевищує трьох місяців з дня утворення тимчасової контрольної комісії;

59.4.5.за необхідності — заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи тимчасової контрольної комісії.

 

Стаття 60. Склад тимчасової контрольної комісії Ради та режим її роботи

60.1.Голова тимчасової контрольної комісії, заступник голови та секретар тимчасової контрольної комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

60.2.Тимчасова контрольна комісія працює в режимі засідань, як правило, закритих.

60.3.Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з її роботою.

 

Стаття 61. Звіт та припинення роботи тимчасової контрольної комісії Ради

61.1.Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії у відповідних постійних комісіях та на пленарному засіданні Рада приймає рішення щодо завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжувати роботу і визначає для цього термін її діяльності.

61.2.Повноваження тимчасової контрольної комісії вважаються припиненими у разі:

61.2.1.прийняття остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;

61.2.2.припинення повноважень Ради.

 

 

РОЗДІЛ 4. ДЕПУТАТИ РАДИ, ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕПУТАТІВ

 

Глава 1. ДЕПУТАТИ РАДИ

 

Стаття 62. Правові засади діяльності депутатів Ради

62.1.Порядок діяльності депутата, його права, обов’язки та повноваження регламентуються Конститу­цією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами та цим Регламентом.

62.2.Депутат набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні за виборчими списками від організацій політичних партій (виборчих блоків) у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами району.

62.3.Повноваження депутата починаються з моменту офіційного оголошення підсумків вибо­рів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата.

62.4.Депутат є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого са­моврядування.

62.5.Депутат має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворю­ваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.

 

Стаття 63. Посвідчення та нагрудний знак депутата Ради

63.1.Депутату після визнання їх повноважень надається:

63.1.1.тимчасове посвідчення про реєстрацію депутата, видане територіальною виборчою комісією;

63.1.2.посвідчення депутата за підписом голови Ради;

63.1.3. нагрудний знак «Депутат районної ради».

 

Стаття 64. Форми роботи депутата Ради

64.1.Діяльність депутата в Раді включає:

64.1.1.участь у пленарних засіданнях Ради;

64.1.2.участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій, їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій — з правом до­радчого голосу;

64.1.3.участь у засіданнях президії з правом дорадчого голосу, якщо він не є членом президії;

64.1.4.виконання доручень Ради та її органів;

64.1.5.роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських фракцій та груп чи індивідуально;

64.1.6.роботу з населенням району.

64.2.Депутат зобов’язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засідан­нях її органів, до яких його обрано.

 

Стаття 65. Депутатські фракції та групи

65.1.Депутати ди об’єднуються у депутатські групи та фракції.

65.2.Депутатські фракції формуються на партійній основі депутатами, які обрані за списками політич­них партій, що за результатами виборів увійшли до складу Ради, а також депутатів, обраних в одномандатних мажоритарних виборчих округах.

65.3.Повна та скорочена назва депутатської фракції може збігатися з назвою відповідної партії.

65.4.Депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції.

65.5.Депутатські групи формуються не менше як 5 депутатами для спільної роботи по здійсненню де­путатських повноважень у виборчих округах на основі їх взаємної згоди.

65.6.До складу депутатської групи входять позапартійні депутати та депутати, які представляють різні політичні партії. Повна та скорочена назва таких депутатських груп визначається ними самостійно.

65.7.Депутати об’єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують.

65.8.Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів.

65.9.Порядок роботи депутатської фракції та групи, умови вступу депутата до депутатської фракції та групи, його виходу чи виключення з неї визначаються цим Регламентом.

 

Стаття 66. Порядок утворення депутатських фракцій та груп

66.1.Депутатські фракції та групи можуть бути утворені в будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради.

66.2.Депутат повідомляє шляхом подання заяви керівника фракції про бажання входу (виходу) до (із) фрак­ції, після чого фракція приймає відповідне рішення.

66.3.Керівник фракції письмово повідомляє голову Ради про прийняте рішення.

66.4.При надходженні письмового повідомлення на ім’я голови Ради про сформування депутатської фракції та групи із зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів фракції чи групи, а також складу депутатів, які уповноважені представляти фракцію чи групу, це рішення головуючим на пленарному засіданні доводиться до відома депутатів.

66.5.Інформаційні матеріали про депутатську фракцію та групу поширюються виконавчим апаратом серед депутатів. У тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій чи груп.

 

Стаття 67. Права депутатських фракцій та груп

67.1.Депутатські фракції та групи попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, яких обирає, при­значає чи затверджує Рада.

67.2.Кожна депутатська фракція та група має гарантоване право на виступ свого представника з кожного питання порядку денного на сесії Ради.

67.3.Депутатські фракції та групи можуть об’єднувати свої зусилля з іншими фракціями, групами для ство­рення більшості в Раді чи опозиції.

67.4.Жодна депутатська фракція та група не має права виступати від імені територіальної громади та Ради.

 

Стаття 68. Реорганізація, зміни і припинення діяльності депутатських фракцій, груп

68.1.Реорганізація та формування нових депутатських фракцій та груп можуть проводитися протягом повно­важень Ради із збереженням їх пропорційного представництва в її органах, за винятком президії, чи з відступом від нього відповідно до рішення, прийнятого Радою щодо такого представництва.

68.2.Про зміни в складі депутатської фракції та групи її уповноважений представник повідомляє письмово голову Ради. Це повідомлення підписує і депутат, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської фракції чи групи, якщо депутата виключено з неї.

 

Стаття 69. Забезпечення діяльності депутатських фракцій та груп

69.1.Голова Ради забезпечує депутатські фракції та групи приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також сприяє у здійсненні депутатськими фракціями та групами передбачених законами і цим Регламентом функцій в Раді.

69.2.За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції чи групи виконавчий апарат поширює серед депутатів підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської фракції чи групи.

 

 

Глава 2. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕПУТАТСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

 

Стаття 70. Поняття депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення

70.1.Депутати відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» мають право на де­путатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.

70.2.Депутатський запит — це підтримана Радою вимога депутата до посадових осіб Ради і її органів, сільського, міського голови, голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання Ради, керівників підприємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території району.

70.3.Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми під час пленарного засідання Ради або засідання постійної комісії. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошеною на сесії Ради або надана депутату в індивідуальному порядку. Де­путатське запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення за ним не приймається.

70.4.Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та органі­зацій незалежно від форми власності, розташованих на території району щодо здійснення певних дій, вжиття заходів чи надання офіційного роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

 

Стаття 71. Порядок подання та розгляд депутатського запиту

71.1.Депутатський запит може бути внесений депутатом або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні Ради, як правило, у письмовій формі і з питань, які віднесені до її відання.

71.2.При розгляді депутатських запитів на пленарному засіданні  головуючий оголошує стислий зміст запиту, кому він адресований та прізвища депутатів, які його підписали.

71.3.Розгляд депутатських запитів, як окреме питання, підлягає обов’язковому включенню до порядку ден­ного пленарного засідання Ради після попереднього розгляду профільною постійною комісією.

71.4.У депутатському запиті зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові та посада осіб, до яких направляється запит, поштова адреса, коротка назва запиту, суть проблеми та вимог, підпис депутата (депутатів), назва депу­татської фракції, дата складання. Текст депутатського запиту долучається до протоколу сесії.

71.5.На вимогу депутата (депутатів), які підписали запит, головуючий надає слово для пояснення та додат­кового обґрунтування необхідності такого запиту.

71.6.У разі оголошення депутатського запиту в усній формі, виконавчий апарат готує витяг зі стенограми пленарного засідання і направляється головою Ради на розгляд постійної комісії.

71.7.По кожному депутатському запиту Рада приймає рішення.

71.8.Депутатський запит, за необхідності, обговорюється на пленарному засіданні Ради.

71.9. Рада може зобов’язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення Ради по депутатському запиту.

 

Стаття 72. Відповідь на депутатський запит

72.1.Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов’язані у встановлений строк надати офіційну письмову відповідь на нього Раді і відповідному депутату.

72.2.Якщо депутатський запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений Радою строк, то орган або посадова особа зобов’язані письмово повідомити Раду та депутата, який вніс запит, і запро­понувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання депутатського запиту.

72.3.Відповідь на депутатський запит, на вимогу депутата, розглядається на пленарному засіданні Ради.

72.4.Депутат має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит.

72.5.За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше однієї третини від зареєстрованих на пленарному засіданні депутатів.

72.6.Посадових осіб, до яких звернуто депутатський запит, завчасно інформують про дату та час обгово­рення Радою відповіді на депутатський запит. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на даному пленарному засіданні.

 

                          РОЗДІЛ 5. ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ РАДИ

 

Стаття 73. Статус та порядок утворення виконавчого апарату Ради

73.1.Виконавчий апарат утворюється Радою. Його структура і чисельність, витрати на утримання встанов­люються Радою за поданням голови.

73.2.Виконавчий апарат за посадою очолює голова Ради.

 

Стаття 74. Повноваження виконавчого апарату Ради

74.1.Виконавчий апарат здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-тех­нічне забезпечення діяльності Ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню Радою взаємодії і зв’язків з те­риторіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування, а також асоціаціями органів місцевого самоврядування.

 

 

Голова районної ради                                                             М.Г.Салій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток
до рішення районної ради

від 17.03.2016 №5-1/VІІ

 

 

Форма 1-ПГ

РЕЗУЛЬТАТИ ПОІМЕННОГО ГОЛОСУВАННЯ
___ __________ 20__ р. ( ___ сесія VІІ скликання)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________
Голосування по питання/пропозиція,)

 

За
Проти
Утрималися
Рішення (Прийняте, не прийняте)

 

Список депутатів                                             Результати голосування

№ з/п	Прізвище, ініціали  Депутата		за			проти		утримався	не голосував
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34